У пробірках знаходяться кислоти – соляна та сірчана – та луг – гідроксид натрію. Кислотам та лугам властиво змінювати забарвлення індикаторів. Опустимо в кожну пробірку лакмусовий папірець. У пробірці з кислотою вона почервоніє, а в пробірці з лугом NaOH набуде синій колір.

Соляну кислоту можна визначити за іоном хлору якісною реакцією з нітратом срібла. У пробірці з соляною кислотою випадає білий осад хлориду срібла. У колбі номер один – соляна кислота.

Реакції між соляною кислотою і сульфатом натрію, хлоридом натрію та нітратом натрію не відбуваються, оскільки це солі сильних кислот і всі продукти їхньої взаємодії будуть розчинними. Соляна кислота сильніше за карбонатну і витісняє її з солі – карбонату натрію.

Гідроксид натрію вступає в реакцію лише з металами, які мають високий електрохімічний потенціал, такий як алюміній, цинк, титан.